пʼятниця, 8 липня 2011 р.

Апокаліптична візія та межа провокації


Так... Давненько я тут нічого не писав - якась така павза з причин зовнішніх обставин, котрі надто вже скупчились в один коротенький відрізок часу. Але зараз це вже позаду, а попереду спокій літа. А може це я так брешу? Може насправді я так довго не писав лише з тої причини, що запланував собі написати про одного доволі складного художника. Точніше - творчість цього художника може й не складна зовсім, однак мені дуже не легко про нього писати. Мабуть тому й цікаво.

Ну, вже досить інтриги! Нині йдеться про італійського художника Мауріціо Каттелана. Якщо хтось про нього й чув, то мабуть таки в контексті його скандальної скульптури "Дев'ятий час" ("La Nona Ora"). Створив цю річ Каттелан ще в 1999 році й від того часу не має з нею спокою. А може справа не в самій скульптурі, але в інтерпретації? З точки зору майстерності - робота бездоганна, але як її інтерпретувати - ось питання.

Ви скажете - ну досить вже - не тягни линву - покажи скульптуру, а ми вже розберемось як її розуміти. Штука в тому, що не все так просто з інтерпретаціями сучасного мистецтва. Скульптура здавалось би проста. Ось вона:



Папа (не якийсь абстрактний "понтифік", але конкретний Йоан Павло ІІ) падає під ударом метеорита - що це? Чергове знущання над християнством чи спроба християнський зміст передати новими засобами мистецтва?

Окрім цієї роботи у Каттелана ще чимало цікавого, однак, коли заходить мова про нього, чомусь завжди треба пояснювати саме "Дев'ятий час". То що це? Провокація? Блясфемія? Чи апокаліптична візія? Я думаю цю роботу варто сприймати десь на межі між провокацією та апокаліптикою (апокаліптики тут більше). Чому? Робота творилась для виставки "Apocalypse Show" у Лондоні. Контекст змушує до такого здогаду. І не лише контекст. Мені в інтерпретації цієї роботи допоміг Дюрер (так, так - саме отой Дюрер Альбрехт Альбрехтович). Подивіться на його "П'яту і шосту сурму" з "Апокаліпсису":


Але дивитись треба уважно, а саме в правий нижній куток. Кого ви там бачите?


Так, це папа в тіарі і рубає його апокаліптичний ангел. Цей цикл створений за двадцять років до реформації, Дюрер під вплив Лютера підпаде набагато пізніше й вплив цей буде обмежений - Дюрер надто обережний і побожний щоби отак відкрито поривати з католицизмом. Тому ця ілюстрація до "Апокаліпсису" не стільки тупа ідеологічна пропаганда (хоча критики тогочасного папства не варто також виключати) скільки спроба зобразити вселенську катастрофу.

В першу чергу папа на долівці (чи в Дюрера чи в Каттелана) це символ обмеженості й скінченності земних інституцій. Або кажучи по іншому - це цивілізаційна катастрофа символічно представлена катастрофою однієї людини. Думаю, що саме в цій роботі Каттелан був до неможливості щирий - і можливо тому такий провокативний. Звичайно у його творчості чимало бздурів, що їх диктують художнику умови мистецького ринку (наприклад лондонський акція, коли Каттелан переконав свого галериста місяць розгулювати у фалосоподібному рожевому костюмчику). Однак попри це все у нього зустрічаються дуже безпосередні, справжні речі. "Дев'ятий час" саме така річ. Тому її не легко сприймати. Набагато легше було б цю роботу сприйняти ЛИШЕ як жарт, ЛИШЕ як провокацію.

Однак це справжнє сакральне мистецтво - без золотих німбиків та ангеликів. Можливо це наш сучасний Босх? У Босха основним засобом передати сакральний зміст був страх. Зі зображеннь огидностей він поступово вибудовував страх і захоплення Божественним (добре це видно у триптиху "Сад земних насолод"). У Каттелана всесвітня катастрофа представлена крізь вигадану трагедією однієї конкретної людини. Ця несправжня історія межує з провокацією. Можливо саме тому вона мені подобається?