Ну от, невже моє блогування було таким короткочасним? У мене вже здається склалося відчуття, що більше сюди не буду заходити. А нині, якось зовсім несподівано взяв, і тут опинився. Це таке відчуття, ніби потрапляєш у тьмяно освітлений коридор якоїсь установи - дуже важко прочитати таблички на дверях, і тоді починаєш відкривати різні кабінети і несподівано опиняєшся у злегка знайомому місці.
Але зрештою я ж не про це. Я про silent. І не тому що я давно нічого не дописував сюди, такий от був мовчазний, тобто безмовний. Не дає мені спокою останніми роками таке от просте розуміння - мови не перекладаються. Вони переповідаються. Іноді навіть влучно. Однак мови не перекладаються. Слово "переклад" вартує витерти з усіх існуючих словників, оскільки воно дає фальшиве відчуття, нібито у своїй мові, в котрій ти так комфортно чуєшся, можеш читати іншомовні тексти. Така от ілюзія.
І слово silent тут доречний приклад. Можна повірити нібито silence можна перекласти як "тиша", однак silent до перекладу цілком не надається. "тихий" вказує на інтенсивність звуку, "безмовний" ховає у собі оце заперечення "без", нібито комусь чогось бракує; слово "німий" ще більше посилює таке враження каліцтва.
Чи ця відсутність у нас відповідника слову silent означає, що ми надто галасні, чи не вміємо бути silent, чи не знаємо що це таке? А до чого тут висновки?
Немає коментарів:
Дописати коментар